Do Everything In Our Power
SUPPORT US
TODAY
GIFT OF WALKING © 2022
All Rights Reserved
Немає значення, ти – здорова людина чи каліка (як кажуть в Україні). Значення має тільки те, куди людина відкриває двері своєї душі – в океан чи на вершину гори!
До 15 років я навчався в Україні. Було досить важко. Не тому, що я хворий, а тому, що багатьом вчителям я заважав. Вони говорили, що я не такий, що мене треба відправити до спеціальної школи…
Батьки і я переїхали до Канади. Було дуже важко, бо я вже був підлітком. Довелося розпрощатися з друзями та жити в країні із зовсім іншою культурою та менталітетом.
Перші два роки я вчив французьку мову і, хоч як було важко, та я її вивчив.
Коли мені виповнилося 17 років, ми повернулися до Києва для серйозної операції на обох ногах. А операцій я переніс багато. Так багато, що я навіть і не пам’ятаю, скільки.
Через три місяці я повернувся до Канади. Після операції рік не ходив, надалі був змушений знову вчитися ходити та присідати. Також я мав перейти до спеціалізованої школи, але мені не дали можливості закінчити її. У цьому навчальному закладі вчителям не було вигідно, щоб такі учні, як я, швидко закінчили школу. Мене не переводили в наступні класи і давали зрозуміти, що я не зможу закінчити школу, бо я не маю здібностей. Щоб зрозуміти, що нема перспектив, мені знадобилося три з половиною роки.
Через дев’ять з половиною років я вже зміг піти до університету. Зараз я навчаюсь у Монреальському університеті на факультеті перекладу (англійська – французька). Тут я зустрів дуже гарних вчителів, які мене завжди підтримували. В 2021-му я почав ще один курс у коледжі – з відеомонтажу…
Я дуже вдячний долі за те, що можу жити в Канаді, і за всі можливості, які ця країна відкриває для мене, попри мою хворобу. А зараз я ще й вдячний за мирне небо над моєю головою та можливість допомогти моїй Батьківщині.
24 лютого 2022 року весь світ перевернувся, тому що Росія підло та нахабно напала на мою Батьківщину.
Я почав думати, як я можу допомогти моїй країні. Попри хворобу, я люблю дуже багато ходити, дуже багато ходити. В мене виникла ідея пройти з Монреаля до міста Оттава, столиці Канади, та зібрати кошти для українських лікарень, щоб підтримати наших медиків і дати можливість лікуватися українським захисникам і дітям.
Я дуже люблю мою неньку Україну і хочу зробити все можливе, щоб наблизити нашу Перемогу та разом будувати сильну, квітучу, мудру та щасливу країну.
Поширте в Мережі та серед друзів інформацію про цей захід. Це допоможе залучити до збору коштів якнайбільше людей. Ви зможете допомогти придбати протези для українських скалічених діточок, цивільних громадян і військових
Я подолаю пішки 200 кілометрів ходу від Монреаля до Оттави, щоб здійснити нездійсненне для людей, які безневинно постраждали внаслідок російської агресії в Україні. Я дякую вам за підтримку.
Разом зробимо посильний внесок і своїми можливостями досягнемо поставленої мети.
Разом ми сильні та нездоланні. Разом ми потужна нація та незламний народ із багатовіковою спадщиною і культурою.
GIFT OF WALKING © 2022
All Rights Reserved
