Категорії
Без рубрики

КОЛИ ПРОСТО ХОДИТИ – ЦЕ РОЗКІШ

 Як я розповідав раніше, за своє життя я переніс багато операцій. Після повернення до Канади я цілий рік не міг ходити… мої будні перетворились на те, щоб знову і знову вчитися присідати чи просто ходити.

Через проблеми з ногами, я був змушений перейти до іншої школи, але не зміг її закінчити. В цьому навчальному закладі вчителям  було не вигідно, щоб такі учні, як я, швидко закінчили школу. Мене не переводили в наступні класи і давали зрозуміти, що я не можу закінчити школу, бо не маю здібностей. Щоб зрозуміти, що нема перспектив, мені знадобилося три з половиною роки.

Я зібрався з силами, перейшов до іншої школи, закінчив її, а за 9,5 років зміг вступити до університету. Зараз я навчаюсь в Монреальському університеті на факультеті перекладу (англійська – французька). Тут я зустрів дуже гарних вчителів, які мене завжди підтримували.

Здавалося, що життя починає поступово налагодуватися. У 2021-му році я розпочав ще один курс в коледжі – по відеомонтажу. Втім, 24 лютого 2022 року весь світ перевернувся тому, що Росія підло та нахабно напала на мою батьківщину.

Я багато думав про те, як можу допомогти своїй країні. Незважаючи на хворобу, я люблю ходити і дуже багато ходити. Тож в мене виникла ідея влаштувати благодійну ходу, метою якої є збір коштів для українських лікарень. У наступному пості я розповім про цей задум детальніше і буду радий кожному, хто зможе долучитись до проекту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Do Everything In Our Power
SUPPORT US
TODAY